заноза

ЗАНО́ЗА (дерев'яна або металева палиця, яку вставляли в ярмо, щоб віл не випрягався), ЗАНІ́З, СНО́ЗА, СНІ́ЗКА, ЗАНО́ЗИНА діал. Погонич повиймав занози з ярем і налигані воли пішли пастися (Б. Грінченко); О, скільки вас (чумаків) за тим Молочним Шляхом Ішло до Криму! Де ж хоч би заніз Із ваших маж? (М. Рильський); Узяв ярмо у свої руки Павло, завзято стукнув об землю раз, другий, ярмо затріщало, снози переламалися... (К. Гордієнко); Мусив (Терентій) пояснювати панові, що таке.. снізки в ярмі (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. заноза — зано́за іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. заноза — -и, ж. Дерев'яна або металева палиця, яку вставляють у край ярма, щоб віл не випрягався.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заноза — 1. скалка, скалочка, скабка, скабочка, скіпа, скіпка, скіпочка, шпичак, шпичка 2. варивода, див. задиркуватий, забіяка 3. це в ярмі  Словник чужослів Павло Штепа
4. заноза — Зано́за, -зи ж. = заніз.  Словник української мови Грінченка