заноза

ЗАНО́ЗА (дерев'яна або металева палиця, яку вставляли в ярмо, щоб віл не випрягався), ЗАНІ́З, СНО́ЗА, СНІ́ЗКА, ЗАНО́ЗИНА діал. Погонич повиймав занози з ярем і налигані воли пішли пастися (Б. Грінченко); О, скільки вас (чумаків) за тим Молочним Шляхом Ішло до Криму! Де ж хоч би заніз Із ваших маж? (М. Рильський); Узяв ярмо у свої руки Павло, завзято стукнув об землю раз, другий, ярмо затріщало, снози переламалися... (К. Гордієнко); Мусив (Терентій) пояснювати панові, що таке.. снізки в ярмі (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заноза — зано́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. заноза — -и, ж. Дерев'яна або металева палиця, яку вставляють у край ярма, щоб віл не випрягався. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заноза — 1. скалка, скалочка, скабка, скабочка, скіпа, скіпка, скіпочка, шпичак, шпичка 2. варивода, див. задиркуватий, забіяка 3. це в ярмі Словник чужослів Павло Штепа
  4. заноза — Зано́за, -зи ж. = заніз. Словник української мови Грінченка