занозина

ЗАНО́ЗА (дерев'яна або металева палиця, яку вставляли в ярмо, щоб віл не випрягався), ЗАНІ́З, СНО́ЗА, СНІ́ЗКА, ЗАНО́ЗИНА діал. Погонич повиймав занози з ярем і налигані воли пішли пастися (Б. Грінченко); О, скільки вас (чумаків) за тим Молочним Шляхом Ішло до Криму! Де ж хоч би заніз Із ваших маж? (М. Рильський); Узяв ярмо у свої руки Павло, завзято стукнув об землю раз, другий, ярмо затріщало, снози переламалися... (К. Гордієнко); Мусив (Терентій) пояснювати панові, що таке.. снізки в ярмі (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. занозина — зано́зина іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. занозина — -и, ж., діал. Заноза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. занозина — Занозина, -ни ж. = заніз. Що на волики все занозини, а на коники пута. Чуб. V. 276. Словник української мови Грінченка