запряжка

У́ПРЯЖ (сукупність предметів для запрягання коней та інших тварин), ЗБРУ́Я, ШО́РИ мн., УПРЯ́ЖКА, ЗАПРЯ́ЖКА, ЗА́ПРЯГ, ПІДПРЯ́ЖКА, ПРИСТЯ́ЖКА діал. (для підпряжного коня). Дві пари найкращих жеребців запрягли, нова упряж з бубонцями (В. Кучер); Іноді новобранці виразно відчували запах дьогтю і кінського поту — то пахла кінська ремінна збруя, що лежала жужмом біля гарби (Григорій Тютюнник); Запрягайте коні в шори, коні воронії (пісня); Старий.. поправив упряжку та натягнув віжки, готовий рушати в дорогу (Д. Бедзик); Промчали через садок перепуджені коні в запряжці і без їздового (О. Гончар); Не знав (кінь) запрягу і з неприхованою зневагою дивився на тих жалюгідних коняг, що тягли по розмоклій дорозі купецькі повози (П. Загребельний).

УПРЯ́ЖКА (кілька коней, оленів, собак і т. ін., запряжених разом), ЗАПРЯ́ЖКА. Біля школи.. стояли упряжки: кінські, оленячі, собачі (В. Гжицький); Вітер мчав, наче чукча на нартах із запряжкою в десять тисяч собак (М. Трублаїні).

Значення в інших словниках

1. запряжка — -и, ж. Те саме, що запряг 1). У запряжці — в упряжі, в запряженому стані (про коней або інших тварин).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. запряжка — запря́жка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. запряжка — ЗАПРЯ́ЖКА, и, ж. Те саме, що за́пряг 1. Старший лейтенант Воронцов їхав попереду на чалому, вкрай змореному коні. Кілька гармат у кінних запряжках їхали за ним, знімаючи куряву (Ле, Мої листи, 1945, 114); Вітер мчав...  Словник української мови в 11 томах
4. запряжка — I. Запряжка, -ки ж. = засмажка. Вх. Лем. 416. --------------- II. Запря́жка, -ки ж. Въ выраж. у запряжці бути. Быть запряженнымъ. Зміев. у.  Словник української мови Грінченка