заринати

ЗАНУ́РЮВАТИСЯ (опускатися у воду чи в іншу рідину), ПОРИНА́ТИ, ЗАРИНА́ТИ, ПІРНА́ТИ, ВПІРНА́ТИ (УПІРНА́ТИ), ОПУСКА́ТИСЯ. — Док.: зану́ритися, пори́ну́ти, зарину́ти, пірну́ти, впірну́ти (упірну́ти), опусти́тися. Судно то занурювалось у воду, то високо злітало вгору на спині кита (М. Трублаїні); Вліз у воду Гриць і ну Поринати в глибину (І. Нехода); Кінські ноги чвакали (у багні), ніби заринали в розведену смолу, і чимдалі їх хода ставала важча (О. Досвітній); З води то виринала, то знов пірнала величезна риба (М. Трублаїні); Намагаючись зникнути з очей погоні,.. Сахно неглибоко пірнала й відпливала під водою убік (Ю. Смолич); Сурмач падає за борт, в море. Упірнає глибоко в воду від високого падіння (Ю. Яновський). — Пор. 1. пірну́ти.

Значення в інших словниках

1. заринати — -аю, -аєш, недок., заринути і рідко зарнути, -ну, -неш, док. Опускатися у що-небудь рідке; занурюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. заринати — зарина́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
3. заринати — ЗАРИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАРИ́НУТИ і рідко ЗАРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Опускатися у що-небудь рідке; занурюватися. Перейшли [Петро й Павло] поверх води, а піп почав заринати, заринув по пахи (Чуб.  Словник української мови в 11 томах