засівальник

ПОСИПА́ЛЬНИК етн., ПОСІВА́ЛЬНИК, ЗАСІВА́ЛЬНИК. Вона миттю стрибнула з печі додолу й побачила табун посипальників, що товпились біля порога (Панас Мирний); А ось і перший день Нового року. З самого рання тупотять хлоп'ята-посівальники (Олена Пчілка); Таку ж мету (добрі побажання) переслідували засівальники на різдвяно-новорічних святках, колядуючи й щедруючи в кожній хаті (з журналу). — Пор. 1. посипа́ти.

Значення в інших словниках

1. засівальник — засіва́льник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. засівальник — -а, ч., етн., заст. Той, хто вітає з Новим роком і посипає при цьому зерном у хаті, кімнаті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. засівальник — ЗАСІВА́ЛЬНИК, а, ч., етн., заст. Той, хто вітає з Новим роком і посипає при цьому зерном в хаті, кімнаті.  Словник української мови в 11 томах
4. засівальник — Засівальник, -ка м. Поздравляющій съ новымъ годомъ и посыпающій при этомъ въ комнатѣ хлѣбными зернами. Прилуц. у.  Словник української мови Грінченка