затиратися

ЗАБУВА́ТИСЯ (не триматися, не зберігатися в пам'яті); ПРИЗАБУВА́ТИСЯ розм. (в якійсь мірі, частково); ЗГЛА́ДЖУВАТИСЯ, ЗАГЛА́ДЖУВАТИСЯ, СТИРА́ТИСЯ, ЗАТИРА́ТИСЯ, ВИВІ́ТРЮВАТИСЯ, ЗАДА́ВНЮВАТИСЯ розм. (віддаляючись у часі, зникати з пам'яті). — Док.: забу́тися, позабу́тися рідко призабу́тися, згла́дитися, загла́дитися, сте́ртися, зате́ртися, ви́вітритися, зада́внитися. За час, що минув після першого дня роботи, Андрій уже встиг полюбити шахту, вона стала для нього найкращим другом, з нею забувалися всі печалі (О. Гуреїв); Мої знайомі збурили в мені дитячі роки, які трохи призабулися (М. Томчаній); І забув він про свої літа, про сиву голову, поволі затиралися свіжі враження і стали прикриватися якимись іншими, десь на дні душі схованими споминами (Н. Кобринська); Я знав його адресу, але все так задавнилося... (з газети).

Значення в інших словниках

1. затиратися — затира́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. затиратися — -аюся, -аєшся, недок., затертися, -труся, -трешся; мин. ч. затерся, -лася, -лося; док. 1》 Зникати або ставати малопомітним внаслідок тертя. || Линяти (напр., про зайця). 2》 перен. Ставати менш виразним, згладжуватися або зникати зовсім.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затиратися — ЗАТИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗАТЕ́РТИСЯ, тру́ся, тре́шся; мин. ч. зате́рся, лася, лося; док. 1. Зникати або ставати мало помітним внаслідок тертя . [Яремко:] А далі затерто [Суходоляк:] Ще б не затерлось! Увесь тартак її [листівку] перемацав!...  Словник української мови в 11 томах