затискувач

ЗАТИСКА́Ч техн. (пристрій для затискання чого-небудь), ЗАТИ́СКУВАЧ рідше, ЖА́БКА розм. Він увімкнув зварювальний апарат, взяв у руки затискач з електродом і маску (В. Собко); Стальний і мідні проводи захоплюють спеціальними затискачами, або "жабками" (з підручника).

Значення в інших словниках

1. затискувач — зати́скувач 1 іменник чоловічого роду, істота про людину зати́скувач 2 іменник чоловічого роду пристрій для затискання чого-небудь; затискач  Орфографічний словник української мови
2. затискувач — -а, ч. 1》 Особа, яка затискує, обмежує кого-небудь у чомусь. 2》 тех., рідко. Те саме, що затискач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затискувач — ЗАТИ́СКУВАЧ, а, ч. 1. Особа, що затискує, обмежує кого-небудь в чомусь. Правильно роблять ті партійні комітети, які своєчасно закликають до порядку затискувачів критики (Рад. Укр., 15.XII 1956, 1). 2. техн., рідко. Те саме, що затиска́ч.  Словник української мови в 11 томах