затискувач
ЗАТИ́СКУВАЧ, а, ч.
1. Особа, що затискує, обмежує кого-небудь в чомусь.
Правильно роблять ті партійні комітети, які своєчасно закликають до порядку затискувачів критики (Рад. Укр., 15.XII 1956, 1).
2. техн., рідко. Те саме, що затиска́ч.
Єнченко дістав з ящика папери, сколені ..затискувачем (Автом., В. Кошик, 1954, 181).
Словник української мови (СУМ-11)