затискувач
ЗАТИ́СКУВАЧ, а, ч.
1. Особа, що затискує, обмежує кого-небудь в чомусь.
Правильно роблять ті партійні комітети, які своєчасно закликають до порядку затискувачів критики (Рад. Укр., 15.XII 1956, 1).
2. техн., рідко. Те саме, що затиска́ч.
Єнченко дістав з ящика папери, сколені ..затискувачем (Автом., В. Кошик, 1954, 181).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затискувач — зати́скувач 1 іменник чоловічого роду, істота про людину зати́скувач 2 іменник чоловічого роду пристрій для затискання чого-небудь; затискач Орфографічний словник української мови
- затискувач — -а, ч. 1》 Особа, яка затискує, обмежує кого-небудь у чомусь. 2》 тех., рідко. Те саме, що затискач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затискувач — ЗАТИСКА́Ч техн. (пристрій для затискання чого-небудь), ЗАТИ́СКУВАЧ рідше, ЖА́БКА розм. Він увімкнув зварювальний апарат, взяв у руки затискач з електродом і маску (В. Собко); Стальний і мідні проводи захоплюють спеціальними затискачами, або "жабками" (з підручника). Словник синонімів української мови