затиснений

ЗАТИ́СНЕНИЙ, ЗАТИ́СНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зати́снути.

Він відповзає, поводячи мечем, міцно затисненим в обох руках (Довж., І, 1958, 124);

Під час зварки заготовки повинні бути щільно затиснуті в губках (затискачах) машини (Технол. різального інстр., 1959, 104);

Затиснутий в куток, Цимбал в задумі пощипував бороду (Гончар, Таврія.., 1957, 456);

Затиснені у фортецю січовики ставали господарями в місті (Ле, Наливайко, 1957, 82);

П’яна лайка, голосіння, крик, гам, бійки — усе.. може бути красномовним свідченням безпросвітного грубого побуту бідноти, затиснутої в кулак ненаситними експлуататорами (Життя К.-Карого, 1957, 14);

На порозі стояв незнайомець.. із суворо затисненими тонкими губами (Збан., Сеспель, 1961, 31);

Гаряча долоня тремтіла, видаючи затиснуте в грудях хвилювання (Ле, Опов. та нариси, 1950, 267);

// зати́снено, зати́снуто, безос. присудк. сл.

*У порівн. Він звивався, немовби руку його затиснено в стальні лещата (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 199).