затінювати

ЗАТІ́НЮВАТИ (заховувати в тіні, закриваючи світлові промені), ЗАТІ́НЯТИ, ПРИТІ́НЮВАТИ, ПРИТІНЯ́ТИ, ОТІ́НЮВАТИ рідко, ОТІНЯ́ТИ рідко. — Док.: затіни́ти, притіни́ти, отіни́ти. Столітні липи обабіч дороги затінюють її так, що дівчина ступає дорогою, наче зеленим тунелем (Ірина Вільде); Вікна його кімнати затіняли густі віти каштана (О. Досвітній); Високий пліт заслоняв груболистий бузок.., а кути огородженого городу притінювали молоді соснові та грабові гаї (Н. Кобринська); Під вікнами рожа висока цвіла, Колодязь верба отіняла крислата (І. Вирган). — Пор. 1. закрива́ти.

Значення в інших словниках

1. затінювати — заті́нювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. затінювати — -юю, -юєш і затіняти, -яю, -яєш, недок., затінити, -іню, -іниш, док., перех. 1》 Заховувати в тіні, покривати тінню, заступаючи, закриваючи собою або чим-небудь світлові промені. || Заступати, закривати джерело світла. 2》 перен. Робити кого-, що-небудь менш помітним, менш значним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затінювати — ЗАТІ́НЮВАТИ, юю, юєш і ЗАТІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАТІНИ́ТИ, іню́, і́ниш, док., перех. 1. Заховувати в тіні, покривати тінню, заступаючи, закриваючи собою або чим-небудь світлові промені.  Словник української мови в 11 томах