звеселятися

ВЕСЕЛИ́ТИСЯ (проводити час у розвагах, веселощах), ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ, РОЗВАЖА́ТИСЯ, ЗВЕСЕЛЯ́ТИСЯ. — Док.: розвесели́тися, заба́витися, розва́житися. Еней один не веселився, йому немиле все було (І. Котляревський); — Напрацюєшся цілий тиждень — у неділю хочеться одпочити, розвеселитися... (М. Коцюбинський); Тут всі по волі забавлялись (І. Котляревський); Веселе козацтво розважалося (Я. Качура); — Радіти треба всьому дому. Співати й звеселятися, Іване Володимировичу (О. Довженко); — Пор. раді́ти.

Значення в інших словниках

1. звеселятися — звеселя́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. звеселятися — -яюся, -яєшся, недок., звеселитися, -люся, -лишся, док. 1》 тільки док. Стати веселим; розвеселитися. || Відчути радість; зрадіти. || Пожвавішати, збадьоритися. 2》 тільки недок. Весело проводити час, розважатися, веселитися. 3》 тільки 3 ос. Оздоблюватися, прикрашатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звеселятися — ЗВЕСЕЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ЗВЕСЕЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док. 1. тільки док. Стати веселим; розвеселитися. А поганий Конецьпольський Дуже звеселився; Зібрав шляхту всю докупи, Та й ну частовати [частувати] (Шевч.  Словник української мови в 11 томах