звитяга
ГЕРОЇ́ЗМ (найвище виявлення самовідданості, мужності), ГЕРО́ЙСТВО, ЗВИТЯ́ГА уроч., ДО́БЛЕСТЬ уроч., ЗВИТЯ́ЖНІСТЬ уроч. Кожне покоління має свій героїзм і свою трагедію (М. Стельмах); На геройство не всякий здібний (О. Довженко); Звитягу нашу, Наші болі, Загиблих друзів імена Читаю на шовковім полі Свого ясного знамена (О. Гончар); Звитяжність козаків.
ПЕРЕМО́ГА (у бою, двобої, змаганні), ЗВИТЯ́ГА поет., вікто́рія уроч., заст., ПОБІ́ДА поет. заст.; ТРІУ́МФ, ТОРЖЕСТВО́ уроч. (повна, блискуча). — Плацдарм відбив усі атаки, захопив дванадцять танків та панцирників. Це була блискуча перемога (Ю. Яновський); Військо верталося на Україну з великими звитягами (Н. Рибак); — Негайно ж віддати наказ усім священнослужителям полків, щоб правили молебні за здоров'я славного російського воїнства і дарування йому вікторії (С. Добровольський); Або смерть, або побіда! — Се наш оклик боєвий (І. Франко); — Бувають поразки, важливіші за перемогу, — сказав директор школи й дружньо-іронічно поздоровив Кульбаку з.. тріумфом (О. Гончар); За тріумф у мистецтві треба дорого платити (М. Слабошпицький); Торжество життя над смертю (І. Цюпа).
Словник синонімів української мови