1. Словник синонімів української мови

звитяга

ГЕРОЇ́ЗМ (найвище виявлення самовідданості, мужності), ГЕРО́ЙСТВО, ЗВИТЯ́ГА уроч., ДО́БЛЕСТЬ уроч., ЗВИТЯ́ЖНІСТЬ уроч. Кожне покоління має свій героїзм і свою трагедію (М. Стельмах); На геройство не всякий здібний (О. Довженко); Звитягу нашу, Наші болі, Загиблих друзів імена Читаю на шовковім полі Свого ясного знамена (О. Гончар); Звитяжність козаків.

ПЕРЕМО́ГА (у бою, двобої, змаганні), ЗВИТЯ́ГА поет., вікто́рія уроч., заст., ПОБІ́ДА поет. заст.; ТРІУ́МФ, ТОРЖЕСТВО́ уроч. (повна, блискуча). — Плацдарм відбив усі атаки, захопив дванадцять танків та панцирників. Це була блискуча перемога (Ю. Яновський); Військо верталося на Україну з великими звитягами (Н. Рибак); — Негайно ж віддати наказ усім священнослужителям полків, щоб правили молебні за здоров'я славного російського воїнства і дарування йому вікторії (С. Добровольський); Або смерть, або побіда! — Се наш оклик боєвий (І. Франко); — Бувають поразки, важливіші за перемогу, — сказав директор школи й дружньо-іронічно поздоровив Кульбаку з.. тріумфом (О. Гончар); За тріумф у мистецтві треба дорого платити (М. Слабошпицький); Торжество життя над смертю (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звитяга — звитя́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. звитяга — Перемога в бою, у війні; героїчний подвиг, геройство. – Вперед, братове, я вже бачу Наступну радість в нас гарячу, Звитягу військ моїх нову! (Я.Шпорта); Звитяги наші, муки і руїни безсмертні будуть у її словах. Вона ж була як голос України, що клекотів у наших корогвах! (Л.Костенко). Пор. навичка. Літературне слововживання
  3. звитяга — [звиет’ага] -гие, д. і м. -т'аз'і Орфоепічний словник української мови
  4. звитяга — -и, ж., уроч. 1》 Перемога в бою, у війні. || Героїчний подвиг. 2》 Досягнення, успіх, здобуті подоланням труднощів у чому-небудь, наполегливою працею, демонструванням свого мистецтва і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. звитяга — ЗВИТЯ́ГА, и, ж., уроч. 1. Перемога в бою, у війні. [Гелен:] Я певен був, побачивши те військо [лідійське], ..що еллінам, потомленим війною, знесиленим облогою, не встоять проти царя, жадібного звитяги (Л. Укр., II, 1951, 295); Богдан.. Словник української мови в 11 томах
  6. звитяга — Звитяга, -ги ж. Побѣда. Словник української мови Грінченка