звиток

СУВІ́Й (смуга полотна, паперу тощо, згорнена трубкою), РУЛО́Н, ЗГО́РТОК, ЗГО́РТКА, ПОСТА́В, ЗВІЙ розм., ЗВИ́ТОК діал.; ШТУ́КА (не початий сувій тканини, що надходить для продажу). Чорний згорток шкіри тьмяно блиснув у нього в руках (Григорій Тютюнник); — Лишень самого полотна зо п'ятдесят звоїв по смерті лишилося (В. Стефаник); Дівчатко заперечило головою, але дві грубі сльози упало на звиток паперу (Н. Кобринська); Прийшов мужик до крамниці, Сукно оглядає... Перекинув штук зо двадцять — Все не добирає... (С. Руданський). — Пор. 1. відрі́з.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звиток — Зви́ток: — сувій, згорток [52] Словник з творів Івана Франка
  2. звиток — зви́ток іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. звиток — ЗВИ́ТОК, тка, ч., діал. Сувій. Дівчатко заперечило головою, але дві грубі сльози упало на звиток паперу (Кобр., Вибр., 1954, 15); Сікопулос витягнув з-за пазухи запечатаний звиток пергаменту (Оп., Іду.., 1958, 223); // Пакунок, згорток. Словник української мови в 11 томах