звитяжець

ВОЯ́К (військовослужбовець або учасник боїв, воєн), БОЄ́ЦЬ, ВО́ЇН, ВОЯ́КА розм., ВОЯЧИ́СЬКО фам., ВОЯЧНЯ́ збірн. розм., ЗВИТЯ́ЖЕЦЬ уроч., ВИ́ТЯЗЬ поет., ВОЙОВНИ́К заст., ЗБОРО́НЕЦЬ заст., РА́ТНИК заст., РАТОБО́РЕЦЬ заст., РУБА́КА розм. (той, хто майстерно володіє холодною зброєю); БОЙОВИ́К (учасник якої-небудь бойової групи, загону). Незліченна сила неслась вояків, Як мак при дорозі, шапки їх біліли, Списи гримотіли, шаблі брязкотіли (М. Костомаров); Северина Наливайка полковник любив любов'ю вояки, що і в ворогові шанує звитяжця (І. Ле); Щасливий воячисько.. дістав повну баклажку води (У. Самчук); — Одного ранку з гуком і ...криком в'їхав у село обоз армії.. На подвір'ї повно воячні (У. Самчук); (Анна:) Під Вишгородом я На лебедів уранці полювала. Аж гульк, дивлюсь, із лісової мли Ватага суне витязів удалих (І. Кочерга); Половці з'їхалися на нараду: поприїжджали старі начальники їх орд, і молоді войовники, і всі богатирі (І. Франко); (Сотник:) Вітаю вас, зборонці України (О. Стороженко); Новгородські ратники; Скоро виїхали (козаки) з гаю, зараз загледіли на узгір'ї наших рубак (П. Куліш). — Пор. солда́т.

ГЕРО́Й (відважна, хоробра людина), БОГАТИ́Р, ЛИ́ЦАР, ЗВИТЯ́ЖЕЦЬ уроч., ВИ́ТЯЗЬ поет., уроч., РИ́ЦАР рідше. І всі побачили тоді, що в час війни страшної герої, вславлені в труді, на фронті теж герої (Н. Забіла); Живуть богатирі законами безсмертя (Л. Дмитерко); Дмитро Іванович (Яворницький) вбачав у Піддубному справжнього звитяжця, лицаря, що був гордістю нашої батьківщини (І. Шаповал); І з кручі біжать уже діти, Сестра, і дружина, і мати, Щоб витязів моря зустріти (М. Нагнибіда); Ми чоло доземно схилимо Перед рицарем-бійцем (М. Рильський).

ПЕРЕМО́ЖЕЦЬ (той, хто здобув перемогу), ЗВИТЯ́ЖЕЦЬ поет., ПЕРЕМО́ЖНИК заст.; ТРІУМФА́ТОР (той, хто здобув блискучу перемогу). І злякались печеніги... Крик пішов і залунав, Що вертається з походу Переможець Святослав (О. Олесь); Поети народів усіх Прославлять звитяжців, Що з бронзи відлиті Стоять на шляхах бойових (М. Нагнибіда); І вільна Вкраїна тепера пиша Таким переможником смілим (М. Старицький); Будуть зорі встеляти розложистий шлях, Наче шлях тріумфатора квіти (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звитяжець — звитя́жець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. звитяжець — Переможець; З. П. герой, витязь, лицар. Словник синонімів Караванського
  3. звитяжець — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
  4. звитяжець — -жця, ч., уроч. 1》 Той, хто переміг у бою, у війні. || Герой, витязь, лицар. || Боєць, воїн. 2》 Той, хто, долаючи труднощі, наполегливо працюючи, демонструючи своє мистецтво і т. ін., досягає успіхів у чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. звитяжець — Звитя́жець, -жця, -жцеві, -жцю! -тя́жці, -жців = перемо́жець Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. звитяжець — ЗВИТЯ́ЖЕЦЬ, жця, ч., уроч. 1. Той, хто переміг у бою, у війні. — Це козаки з походу вертаються,— пояснив Сава Петрович. — А їх ото зустрічають, як і подобає— звитяжців (Головко, II, 1957, 273); Тепер він мав іти, як нічний злодій… Безоружний... Словник української мови в 11 томах