здержатися

СТРИ́МУВАТИСЯ (стримувати себе від вияву якого-небудь почуття, від якоїсь дії, вчинку, не дозволяти собі чогось), УТРИ́МУВАТИСЯ (ВТРИ́МУВАТИСЯ), УДЕ́РЖУВАТИСЯ (ВДЕ́РЖУВАТИСЯ), ГАМУВА́ТИСЯ, ЗДЕ́РЖУВАТИСЯ розм. — Док.: стри́матися, утри́матися (втри́матися), уде́ржатися (вде́ржатися), зде́ржатися. Він давно вже поривався сказати щось, але стримувався (О. Донченко); Подякуй долі та й кульгай собі делікатно, не пияч, не горлай та утримуйся від брехень (О. Довженко); Павло не втримався, щоб не заїхати до товариша (А. Головко); Аж і тепер не вдержуся від сліз (Ганна Барвінок); Чеснота стоїків непохитна.. Гамуючись у всьому, доходили до самогубства: вміли вмирати, та жити не вміли (Уляна Кравченко); Чесний, правдивий, .. він просто й сміливо виявляв свої думки, свої гадки, не здержувався в словах ні перед ким (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. здержатися — зде́ржатися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. здержатися — див. здержуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. здержатися — ЗДЕ́РЖАТИСЯ див. зде́ржуватися.  Словник української мови в 11 томах
4. здержатися — Здержуватися, -жуюся, -єшся сов. в. здержатися, -жуся, -жишся, гл. Удерживаться, удержаться. І хочу здержатись, та не впинюсь. Г. Барв. 283.  Словник української мови Грінченка