здохляк

СЛАБА́К розм. (той, хто має невелику фізичну силу), ХИРЯ́К розм., ХИРЛЯ́К розм., ЗДОХЛЯ́К зневажл., ЗДОХЛЯ́ТИНА (ДОХЛЯ́ТИНА) зневажл., ЗДОХЛЯ́КА зневажл.; МИ́РШАВЕЦЬ розм., ПЛЮГА́ВЕЦЬ зневажл., ПЛЮГА́Ш зневажл., ВИ́ШКВАРОК зневажл., ВИ́ШКВАРКА зневажл. (слабкий фізично і непоказний, неприємний зовнішнім виглядом). Здалеку Рубін здавався йому слабаком (І. Сенченко); Із завжди здорового, життєрадісного чоловіка перетворився (Степан) в хирляка, що ледве доліз до хатини (В. Гжицький); Єдиний син од Анни Ілля теж ріс, як і мати, слабосилий і нікчемний. Серед рум'яних боярчат виглядів якимсь здохляком (П. Загребельний); — О, знов приволік здохлятини, — гаркнула товста жінка, глянувши на хлопця (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. здохляк — здохля́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. здохляк — див. слабий; худий  Словник синонімів Вусика
3. здохляк — -а, ч., діал. Здохлятина (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. здохляк — Здохля́к, -ка м. и здохля́ка, -ки, об. 1) Издохшее животное. 2) Болѣзненный, едва живущій.  Словник української мови Грінченка