зимою
УЗИ́МКУ (ВЗИ́МКУ) (у зимову пору), ЗИМО́Ю, УЗИМІ́ (ВЗИМІ́) діал., УЗИ́МУ (ВЗИ́МУ) діал. Узимку порається (дід) на подвір'ї в одній сорочці й простоволосий (О. Донченко); Що влітку родиться, то взимку згодиться (прислів'я); Зимою Гавриловим дітям тільки й рятунок від простуди, що парене молоко з лоєм (Григорій Тютюнник); — Узимі якось.. тісно в горах: усе пов'язане, поплутане стежечками (Г. Хоткевич); Василь узиму вивіз дерево з лісу (Панас Мирний).
Словник синонімів української мови