зимою
ЗИМО́Ю, присл. У зимовий час, під час зими; взимку.
Зимою більше вільного часу, ніж літом: ночі більші, через те й вільного часу більше (Мирний, І, 1954, 76);
Оселився старий у землянці над рікою. На даху в нього зимою вовки ночували (Ю. Янов., II, 1958, 49).
◊ Зимо́ю сні́гу не діста́неш див. дістава́ти;
Лі́том і зи́мою див. лі́том.
Словник української мови (СУМ-11)