злуда

ОМА́НА (оманливе, хибне сприйняття дійсності), ОБМА́Н чого, ІЛЮ́ЗІЯ чого, ЗЛУ́ДА діал. Алхіміків середньовіччя збила на манівці велика омана, — усі свої сили вони віддавали пошукові двох чудодійних речовин (з журналу); Переглядає (поет газету) за порядком, І враз — чи це обман очей? (Д. Павличко); Життя її ніби стабілізувалось, навіть з'явилась ілюзія щастя (В. Собко).

Значення в інших словниках

1. злуда — Злу́да: — ілюзія, облуда [51] — ілюзія, омана [1;3;25] — мана, омана [III] — омана [II,X,XII] — омана, оманливий [XI]  Словник з творів Івана Франка
2. злуда — злу́да іменник жіночого роду омана діал.  Орфографічний словник української мови
3. злуда — -и, ж., зах. Омана.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. злуда — ЗЛУ́ДА, и, ж., діал. Омана. Він стояв, мов причарований, запирав у собі дух і весь тремтів, несвідомо боялися, щоб.. усе те моментально не щезло, не розвіялося, не показалося злудою, сном, марою (Фр., III, 1950, 87).  Словник української мови в 11 томах