злуда
ЗЛУ́ДА, и, ж., діал. Омана.
Він стояв, мов причарований, запирав у собі дух і весь тремтів, несвідомо боялися, щоб.. усе те моментально не щезло, не розвіялося, не показалося злудою, сном, марою (Фр., III, 1950, 87).
Словник української мови (СУМ-11)