злущувати

ЛУ́ЩИТИ (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), ЗЛУ́ЩУВАТИ, ОБЛУ́ЩУВАТИ, ВИЛУ́ЩУВАТИ, ЛУЗА́ТИ, ТЕРЕБИ́ТИ, ВИЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЩУВАТИ, РОЗЛУ́СКУВАТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБДИРА́ТИ (картоплю від лушпини, яйце від шкаралупи тощо). — Док.: злу́щити, облу́щити, ви́лущити, ви́лузати, розлуза́ти, розлу́щити, розлу́скати, ви́лупти, облупи́ти, обде́рти, обідра́ти. Ярослав лущив горох, кидав під ноги крилате струччя (Ю. Мушкетик); Дід Козуряк старанно облущував ріпу (картоплю) (А. Турчинська); Старий Онопрій.. зривав колосок і вилущував зернятко, чи вже можна жати (І. Франко); Лузати квасолю; Павлик теребив у сінях квасолю (Б. Харчук); Насипає з банки перед Тонею мідій, .. сам їх розлущує і подає дівчині (О. Гончар); Картопля так збудливо пахне, що.. самі беретесь облуплювати шкурку (Є. Гуцало); Бере (Рафальський) ніж і обдирає помаранча (І. Кочерга). — Пор. 1. чи́стити.

Значення в інших словниках

1. злущувати — злу́щувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. злущувати — -ую, -уєш, недок., злущити, -щу, -щиш, док., перех. 1》 Обчищати лузгу, лушпиння. 2》 с. г. Розпушувати верхній шар ґрунту для збереження вологи і для знищення бур'яну. Злущувати стерню — розпушувати ґрунт одразу після збирання врожаю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. злущувати — ЗЛУ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗЛУ́ЩИТИ, щу, щиш, док., перех. 1. Обчищати лузгу, лушпиння. 2. с. г. Розрихляти, розпушувати верхній шар грунту для збереження вологи і для знищення бур’яну.  Словник української мови в 11 томах
4. злущувати — Злущувати, -щую, -єш сов. в. злущити, -щу, -щиш, гл. Сдирать, содрать, счистить.  Словник української мови Грінченка