злущувати

ЗЛУ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗЛУ́ЩИТИ, щу, щиш, док., перех.

1. Обчищати лузгу, лушпиння.

2. с. г. Розрихляти, розпушувати верхній шар грунту для збереження вологи і для знищення бур’яну.

Своєчасне лущення стерні підвищує врожай кукурудзи до 4 центнерів з гектара, порівняно з ділянками, які не злущують (Рад. Укр., 22.I 1961, 4);

При посіві сочевиці після озимих культур поле спочатку потрібно злущити на глибину 5-7 см (Зерн. боб. культ., 1956, 61).

∆ Злу́щувати (злу́щити) стерню́ — розрихлювати грунт одразу після збирання врожаю.

Ось зіжнуть пшениці, злущать стерню, а там настане осінь (Бабляк, Літопис.., 1961, 111).

Значення в інших словниках

1. злущувати — злу́щувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. злущувати — -ую, -уєш, недок., злущити, -щу, -щиш, док., перех. 1》 Обчищати лузгу, лушпиння. 2》 с. г. Розпушувати верхній шар ґрунту для збереження вологи і для знищення бур'яну. Злущувати стерню — розпушувати ґрунт одразу після збирання врожаю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. злущувати — ЛУ́ЩИТИ (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), ЗЛУ́ЩУВАТИ, ОБЛУ́ЩУВАТИ, ВИЛУ́ЩУВАТИ, ЛУЗА́ТИ, ТЕРЕБИ́ТИ, ВИЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЩУВАТИ, РОЗЛУ́СКУВАТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБДИРА́ТИ (картоплю від лушпини, яйце від шкаралупи тощо).  Словник синонімів української мови
4. злущувати — Злущувати, -щую, -єш сов. в. злущити, -щу, -щиш, гл. Сдирать, содрать, счистить.  Словник української мови Грінченка