змертвілий

ВІДМЕ́РЛИЙ (про рослини, частини живого організму — який загинув), МЕ́РТВИЙ, ВІДЖИ́ЛИЙ, ЗМЕРТВІ́ЛИЙ, АТРОФО́ВАНИЙ, СУХИ́Й, ЗАСО́ХЛИЙ, ЗСО́ХЛИЙ (ЗІСО́ХЛИЙ) (про рослини). Перед.. обприскуванням обов'язково треба обчистити й спалити відмерлу кору (з журналу); Мертві тканини; Там (у розарії) порався садівник, вирізуючи сухі, віджилі гілки (П. Автомонов); Косатки часто труться одна об одну, здираючи змертвілу шкіру (з журналу); І другу я березу тут побачив, що серед моря зелені нової.. Стояла, опустивши довгі віти — Засохлі, почорнілі, занімілі (М. Рильський); Зісохлі гілки дерева.

Значення в інших словниках

1. змертвілий — змертві́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. змертвілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до змертвіти. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. змертвілий — ЗМЕРТВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до змертві́ти. Серед змертвілих від страху жінок, розгублених, беззбройних чоловіків, захриплих від крику дітей я не міг ні озирнутись, ні відскочити кудись вбік (Мур., Бук. повість, 1959, 223); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах