змиватися

УТЕКТИ́ (ВТЕКТИ́) (непомітно, несподівано, без дозволу зникнути, покинути щось), ЩЕ́ЗНУТИ, ЗМИ́ТИСЯ розм., ЗМАНДРУВА́ТИ розм., ЗСЛИ́ЗНУ́ТИ розм., ЗСЛИ́ЗТИ розм., ЗМОТА́ТИСЯ фам., СПРИСНУ́ТИ рідше; ДЕЗЕРТИРУВАТИ (про військових). — Недок.: утіка́ти (втіка́ти), щеза́ти, зслизати, змива́тися, змо́туватися, сприса́ти. (Іван (перед розчиненими дверима):) Утекла (Хвенька)!.. От гаспидське зілля (Панас Мирний); Але як же можна отак піти, щезнути, попросту сказавши — утекти без сліду? Ні. Вся легінська вдача протестувала би проти того (Г. Хоткевич); — За правилом, — насторожився Корон, — ми повинні якнайшвидше змитися звідси! (П. Автомонов); Вівці никають по дворі, незагнаті в свій час, і навіть воли стоять ненапоєні. А Роман десь знову зслиз (І. Нечуй-Левицький); "Ах ти ж, — думаю, — гад, он який ти святий та божий! Ну тепер ти в мене не сприснеш". І став я за ним слідкувати (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. змиватися — змива́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. змиватися — -аюся, -аєшся, недок., змитися, змиюся, змиєшся, док. 1》 тільки 3 ос. Видалятися, зникати з поверхні після миття. 2》 тільки 3 ос. Розмиваючись водою, псуватися, руйнуватися, знищуватися. 3》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. змиватися — Аюсь, -аєшся, недок., змитися, змиюсь, змиєшся, док. Тікати. Давай змиватися, поки не пізно.  Словник сучасного українського сленгу
4. змиватися — ЗМИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗМИ́ТИСЯ, зми́юся, зми́єшся, док. 1. тільки 3 ос. Видалятися, зникати з поверхні після миття. 2. тільки 3 ос. Розмиваючись водою, псуватися, руйнуватися, знищуватися.  Словник української мови в 11 томах