зморшкуватий

ЗМО́РШКУВАТИЙ (вкритий зморшками), ЗМО́РЩЕНИЙ, ПОМО́РЩЕНИЙ, МОРЩА́ВИЙ рідше, МО́РХЛИЙ рідше, ПОБРИ́ЖЕНИЙ рідше, ПОБА́БЧЕНИЙ розм. рідко, БАБКУВА́ТИЙ діал. Зморшкувате сухеньке обличчя розгладилось, проясніли очі (П. Кочура); Озирнувшися, він побачив проти себе жовте, поморщене бабине лице (І. Франко); Дід Журавка обернув до дітей морщаве з червоними прожилками лице (І. Цюпа); Вигинався півколом білястий, побрижений шрам на мізинці (О. Десняк); Лице в нього якесь побабчене (Лесь Мартович).

Значення в інших словниках

1. зморшкуватий — змо́ршкуватий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. зморшкуватий — див. старий  Словник синонімів Вусика
3. зморшкуватий — -а, -е. Вкритий зморшками (див. зморшка I). || перен. З вузькими, довгими западинами, згинами і т. ін. на поверхні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зморшкуватий — ЗМО́РШКУВАТИЙ, а, е. Вкритий зморшками ( див. змо́ршка¹). Наталя читала, а мати мовчазлива, мов закам’яніла, слухала і не помічала, як з її очей по зморшкуватих щоках збігали гарячі сльози (Збан., Між..  Словник української мови в 11 томах
5. зморшкуватий — Зморшкуватий, -а, -е Морщинистый.  Словник української мови Грінченка