зморшкуватий

ЗМО́РШКУВАТИЙ (вкритий зморшками), ЗМО́РЩЕНИЙ, ПОМО́РЩЕНИЙ, МОРЩА́ВИЙ рідше, МО́РХЛИЙ рідше, ПОБРИ́ЖЕНИЙ рідше, ПОБА́БЧЕНИЙ розм. рідко, БАБКУВА́ТИЙ діал. Зморшкувате сухеньке обличчя розгладилось, проясніли очі (П. Кочура); Озирнувшися, він побачив проти себе жовте, поморщене бабине лице (І. Франко); Дід Журавка обернув до дітей морщаве з червоними прожилками лице (І. Цюпа); Вигинався півколом білястий, побрижений шрам на мізинці (О. Десняк); Лице в нього якесь побабчене (Лесь Мартович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зморшкуватий — змо́ршкуватий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зморшкуватий — див. старий Словник синонімів Вусика
  3. зморшкуватий — -а, -е. Вкритий зморшками (див. зморшка I). || перен. З вузькими, довгими западинами, згинами і т. ін. на поверхні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зморшкуватий — ЗМО́РШКУВАТИЙ, а, е. Вкритий зморшками ( див. змо́ршка¹). Наталя читала, а мати мовчазлива, мов закам’яніла, слухала і не помічала, як з її очей по зморшкуватих щоках збігали гарячі сльози (Збан., Між.. Словник української мови в 11 томах
  5. зморшкуватий — Зморшкуватий, -а, -е Морщинистый. Словник української мови Грінченка