1. Словник української мови в 11 томах

зморшкуватий

ЗМО́РШКУВАТИЙ, а, е. Вкритий зморшками ( див. змо́ршка¹).

Наталя читала, а мати мовчазлива, мов закам’яніла, слухала і не помічала, як з її очей по зморшкуватих щоках збігали гарячі сльози (Збан., Між.. людьми, 1955, 138);

Стогнала, плакала і тужила скрипка в старечих зморшкуватих руках [діда Мусія] (Рибак, Помилка.., 1956, 125);

// перен. З вузькими, довгими западинами, згинами і т. ін. на поверхні.

Савойська капуста відрізняється від білоголової зморшкуватим (гофрованим) листям (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 157).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зморшкуватий — змо́ршкуватий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зморшкуватий — див. старий Словник синонімів Вусика
  3. зморшкуватий — -а, -е. Вкритий зморшками (див. зморшка I). || перен. З вузькими, довгими западинами, згинами і т. ін. на поверхні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зморшкуватий — ЗМО́РШКУВАТИЙ (вкритий зморшками), ЗМО́РЩЕНИЙ, ПОМО́РЩЕНИЙ, МОРЩА́ВИЙ рідше, МО́РХЛИЙ рідше, ПОБРИ́ЖЕНИЙ рідше, ПОБА́БЧЕНИЙ розм. рідко, БАБКУВА́ТИЙ діал. Зморшкувате сухеньке обличчя розгладилось, проясніли очі (П. Словник синонімів української мови
  5. зморшкуватий — Зморшкуватий, -а, -е Морщинистый. Словник української мови Грінченка