знайомий
ВІДО́МИЙ (який зустрічався або якого знали раніше), ЗНАЙО́МИЙ. Майстерно й поетично оповідав він усім відомі й усім дорогі легенди люду (М. Коцюбинський); Яреськові тутешні місця знайомі давно (О. Гончар).
ЗНАЙО́МИЙ (такий, якого знають, відомий раніше), ЗНА́НИЙ, ЗВІ́СНИЙ розм., ЗНАКО́МИЙ рідко, ЗНАКОМИ́ТИЙ рідко. Знайомі двері із знайомим рипом Враз відчинились (М. Рильський); Сюрчання хорів ненастанних, І скрип дерев, і вдалині, Між звуків дивних, хоч і знаних, Мотор на річці у човні (переклад М. Зерова); Голосно, але спокійно залунав усім добре звісний голос воєводи (Юліан Опільський); Став приглядатися до знакомих літер (С. Васильченко); Знакомиті до нуду панночки.. здавались чужими (С. Васильченко).
Словник синонімів української мови