знемога

ВИ́СНАЖЕННЯ (відсутність, втрата фізичних сил, здоров'я через утому, голод, хворобу тощо), ВИ́СНАЖЕНІСТЬ, ОСЛА́БЛЕННЯ, ОСЛА́БЛЕНІСТЬ, ЗНЕСИ́ЛЕННЯ, ЗНЕСИ́ЛЕНІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЛЯ, БЕЗСИ́ЛІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЬНІСТЬ, СЛА́БІСТЬ, ЗНЕМО́ГА, ЗМУ́ЧЕНІСТЬ, КВО́ЛІСТЬ, ВИ́СНАГА розм., ЗМО́РА діал.; АСТЕНІ́Я мед. (загальне виснаження організму). Рана (в Щорса) загоювалась, але виснаження і застуда на фронті призвели до захворювання на туберкульоз (С. Скляренко); Отава відчував себе помолоділим, виснаженість, викликана впертою роботою, минула (П. Загребельний); Він почував якесь ослаблення від довгого і швидкого ходу (І. Франко); Відчуваючи страшну ослабленість у тілі, (Петрюк) не повернувся в кімнату (В. Бабляк); З них (листів) він немов черпає для себе нову життьову снагу в хвилини і дні розпачу та знесилення (Л. Смілянський); Якась знемога, якесь безсилля опанувало його (М. Коцюбинський); Рвався хлопець до школи, та мати, бачачи його безсильність, не хотіла його пустити (І. Франко); Смертельна слабість звалила його з ніг (З. Тулуб); В обличчі жінки якась змученість (О. Гончар); Оверко раптом відчув дивну кволість в усьому тілі (К. Гордієнко); Віталик спить після втоми та виснаги, спить у неї на колінах (О. Гончар); Важка змора склепила його повіки (В. Собко).

ЗНЕМО́ГА (стан розслаблення від задоволення, захоплення ким-, чим-небудь), МЛІСТЬ. Рабині довго звиваються у млосному танці, повному знемоги і грації (З. Тулуб); Обтрусивши з балалайки солому.., Юз бренькнув раз і вдруге та й примружився, прислухаючись до звуку, — і на його обличчі відбилася солодка млість задоволення (Є. Гуцало).

УТО́МА (ВТОМА) (стан ослаблення від посиленої роботи, ходьби, напруження і т. ін.), ЗНЕМО́ГА, ЗНЕСИ́ЛЕННЯ підсил., ЗНЕСИ́ЛЕНІСТЬ підсил. Люди насилу пересували ноги, коні хиталися від утоми (З. Тулуб); Така влада творчої роботи над людиною, що забуває вона і за втому і за їжу (Ю. Яновський); Все — сплющені повіки, одутлі, м'яко обвислі щоки, мляво розтулений рот — все свідчило про крайній ступінь знемоги (Н. Тихий); Працювали вдень і вночі, перемагали і знесилення і холод (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. знемога — знемо́га іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. знемога — Втома, знесилля, слабість, знесилення, виснага; (солодка) млість, блаженство, пор. НАСОЛОДА.  Словник синонімів Караванського
3. знемога — див. слабість; хвороба  Словник синонімів Вусика
4. знемога — -и, ж. 1》 Безсилля, слабість від чого-небудь виснажливого (від утоми, мук, тяжкої праці і т. ін.). У (в) знемозі — знесилівши. 2》 також зі сл. солодкий, приємний і т. ін. Стан розслаблення від повного задоволення, захоплення ким-, чим-небудь; млість, блаженство, насолода.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. знемога — ЗНЕМО́ГА, и, ж. 1. Безсилля, слабість чого-небудь виснажливого (від утоми, мук, важкої праці і т. ін.). Доки сили стає, пугають вони [голуби] сполохані з гнізд своїх, над широким полум’ям, ..поки не посмаляться.  Словник української мови в 11 томах
6. знемога — Знемо́га, -ги ж. Изнеможеніе, слабость. Мир. ХРВ. 56. Знов у знемозі впала Тетяна на траву. Г. Барв. 540. см. знемага.  Словник української мови Грінченка