знікчемніти

ВИРО́ДЖУВАТИСЯ (втрачати кращі риси, властивості, якості), ЗАНЕПАДА́ТИ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯ, ДЕГРАДУВА́ТИ, НІКЧЕ́МНІТИ. — Док.: ви́родитися, занепа́сти, перероди́тися, деградува́ти, знікче́мніти. — Без праці людина деградує, вона вироджується (П. Загребельний); З дня на день вона все занепадала — сохла, марніла (Панас Мирний); Що б там не говорили, а в технократів перероджується душа, вони втрачають найцінніше — відчуття фантазії (І. Цюпа); — Старі люди якось краще уміли зберігати свою силу.. Були здоровіші від нас, не нікчемніли в розкошах, як тепер настало (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. знікчемніти — знікче́мніти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. знікчемніти — -ію, -ієш, док., розм. Стати нікчемним, ні до чого не придатним, перетворитися на нікчемність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. знікчемніти — ЗНІКЧЕ́МНІТИ, ію, ієш, док., розм. Стати нікчемним, ні до чого не придатним, перетворитися на нікчемність. Мені стало нудно жити, здалось, що я «погас», знікчемнів (Л. Укр., III, 1952, 690); Власні болі самі в моїм серці жили, Я знікчемнів у власних недугах (Граб., І, 1959, 381).  Словник української мови в 11 томах
4. знікчемніти — Знікчемніти, -нію, -єш гл. Сдѣлаться ничтожнымъ, негоднымъ. Наші предки знікчемніли. К. Гр. Кв. XXXIV.  Словник української мови Грінченка