знікчемніти

ЗНІКЧЕ́МНІТИ, ію, ієш, док., розм. Стати нікчемним, ні до чого не придатним, перетворитися на нікчемність.

Мені стало нудно жити, здалось, що я «погас», знікчемнів (Л. Укр., III, 1952, 690);

Власні болі самі в моїм серці жили, Я знікчемнів у власних недугах (Граб., І, 1959, 381).

Значення в інших словниках

1. знікчемніти — знікче́мніти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. знікчемніти — -ію, -ієш, док., розм. Стати нікчемним, ні до чого не придатним, перетворитися на нікчемність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. знікчемніти — ВИРО́ДЖУВАТИСЯ (втрачати кращі риси, властивості, якості), ЗАНЕПАДА́ТИ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯ, ДЕГРАДУВА́ТИ, НІКЧЕ́МНІТИ. — Док.: ви́родитися, занепа́сти, перероди́тися, деградува́ти, знікче́мніти. — Без праці людина деградує, вона вироджується (П.  Словник синонімів української мови
4. знікчемніти — Знікчемніти, -нію, -єш гл. Сдѣлаться ничтожнымъ, негоднымъ. Наші предки знікчемніли. К. Гр. Кв. XXXIV.  Словник української мови Грінченка