зона

СА́ЖКА (грибкова хвороба хлібних злаків та інших рослин), ЗОНА́. Великої шкоди врожаю проса і якості його зерна завдає сажка (з журналу); Ціла ланка людей перевіряла на процент вологості яровизоване.. насіння вівса, протравлювала його розчином формаліну від зараження зоною (Є. Кротевич).

Значення в інших словниках

1. зона — зо́на іменник жіночого роду район зона́ іменник жіночого роду хвороба злаків  Орфографічний словник української мови
2. зона — Смуга, район, територія, терен; ГЕОГ. пояс; (з в 'язнями) СОВ. табір.  Словник синонімів Караванського
3. зона — I з`она-и, ж. 1》 Певний простір, район, територія, що характеризуються спільними ознаками. Валютна зона — об'єднання декількох країн, які дотримуються єдиних правил валютних відносин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зона — 1. смуга, пасмуга, пас, стяга, (поля) різа 2. це засніт на збіжжі  Словник чужослів Павло Штепа
5. зона — Кількісна характеристика ступеневих якостей музичних звуків. З. визначає відносини елементів музичного звуку як фізичного явища (частота, сила, інтенсивність, склад звука, тривалість тощо) та його музичними якостями (висота, гучність...  Словник-довідник музичних термінів
6. зона — (-и) ж.; крим., тюр., міл. Виправно-трудова установа; територія, на якій розташована ВТУ. БСРЖ, 228; СЖЗ, 48; ЯБМ, 1, 382.  Словник жарґонної лексики української мови
7. зона — зо́на (від грец. ζώνη – пояс) 1. Ділянка, область, смуга або частина простору, що має певні, притаманні їй ознаки (прикордонна З., З. провідності тощо).  Словник іншомовних слів Мельничука
8. зона — див. сажка  Універсальний словник-енциклопедія
9. зона — Зана́ = зона́, -ни́, -ні́ зо́на, -ни, -ні; зо́ни, зон зона́ і зана́, -ни́, -ні́ (на рослинах)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. зона — ЗО́НА, и, ж. 1. Певний простір, район, територія, що характеризуються спільними ознаками. Коли прифронтова зона залишилася позаду, Панько попрощався з обома інженерами.. і зник у переліску (Сенч., На Бат.  Словник української мови в 11 томах
11. зона — рос. зона (від грец. zona — пояс) — 1. Ділянка земельної площі, частина простору, що має певні, притаманні їй ознаки. 2. Частина економічного простору, окреслена географічними межами. Напр. вільна економічна...  Eкономічна енциклопедія
12. зона — (грец. — область) У містобудуванні й архітектурі це частка міського середовища, зумовлена функціональними та іншими факторами, або група сусідніх приміщень певного призначення.  Архітектура і монументальне мистецтво
13. зона — Зона́, -ни ж. = зана.  Словник української мови Грінченка