Смуга, район, територія, терен; ГЕОГ. пояс; (з в 'язнями) СОВ. табір.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
зона —
зо́на іменник жіночого роду район зона́ іменник жіночого роду хвороба злаків
Орфографічний словник української мови
зона —
I з`она-и, ж. 1》 Певний простір, район, територія, що характеризуються спільними ознаками. Валютна зона — об'єднання декількох країн, які дотримуються єдиних правил валютних відносин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зона —
1. смуга, пасмуга, пас, стяга, (поля) різа 2. це засніт на збіжжі
Словник чужослів Павло Штепа
зона —
Кількісна характеристика ступеневих якостей музичних звуків. З. визначає відносини елементів музичного звуку як фізичного явища (частота, сила, інтенсивність, склад звука, тривалість тощо) та його музичними якостями (висота, гучність...
Словник-довідник музичних термінів
зона —
(-и) ж.; крим., тюр., міл. Виправно-трудова установа; територія, на якій розташована ВТУ. БСРЖ, 228; СЖЗ, 48; ЯБМ, 1, 382.
Словник жарґонної лексики української мови
зона —
зо́на (від грец. ζώνη – пояс) 1. Ділянка, область, смуга або частина простору, що має певні, притаманні їй ознаки (прикордонна З., З. провідності тощо).
Словник іншомовних слів Мельничука
зона —
див. сажка
Універсальний словник-енциклопедія
зона —
СА́ЖКА (грибкова хвороба хлібних злаків та інших рослин), ЗОНА́. Великої шкоди врожаю проса і якості його зерна завдає сажка (з журналу); Ціла ланка людей перевіряла на процент вологості яровизоване.. насіння вівса, протравлювала його розчином формаліну від зараження зоною (Є. Кротевич).
Словник синонімів української мови
зона —
Зана́ = зона́, -ни́, -ні́ зо́на, -ни, -ні; зо́ни, зон зона́ і зана́, -ни́, -ні́ (на рослинах)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
зона —
ЗО́НА, и, ж. 1. Певний простір, район, територія, що характеризуються спільними ознаками. Коли прифронтова зона залишилася позаду, Панько попрощався з обома інженерами.. і зник у переліску (Сенч., На Бат.
Словник української мови в 11 томах
зона —
рос. зона (від грец. zona — пояс) — 1. Ділянка земельної площі, частина простору, що має певні, притаманні їй ознаки. 2. Частина економічного простору, окреслена географічними межами. Напр. вільна економічна...
Eкономічна енциклопедія
зона —
(грец. — область) У містобудуванні й архітектурі це частка міського середовища, зумовлена функціональними та іншими факторами, або група сусідніх приміщень певного призначення.
Архітектура і монументальне мистецтво
зона —
Зона́, -ни ж. = зана.
Словник української мови Грінченка