зондувати —
зондува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
зондувати —
-ую, -уєш, недок., перех. 1》 Досліджувати за допомогою зонда. || Досліджувати характер захворювання людини за допомогою зонда (у 1 знач.). || Досліджувати взагалі яке-небудь середовище за допомогою спеціальних приладів. 2》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зондувати —
зондува́ти (франц. sonder) 1. Досліджувати за допомогою зонда. 2. Попередньо з’ясовувати якесь питання.
Словник іншомовних слів Мельничука
зондувати —
зондува́ти / прозондува́ти ґрунт. Попередньо розвідувати, з’ясовувати що-небудь. Він почав зондувати ґрунт, щоб пробратися до Києва (П. Колесник); І все ж, Катричу почало здаватися, що їхні стосунки вийшли за межі дружби й вступили в ту фазу, коли можна прозондувати ґрунт (В. Попов).
Фразеологічний словник української мови
зондувати —
Зондува́ти, -ду́ю, -ду́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
зондувати —
ЗОНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Досліджувати характер захворювання людини за допомогою зонда (у 1 знач.); // Досліджувати взагалі яке-небудь середовище за допомогою спеціальних приладів.
Словник української мови в 11 томах
зондувати —
рос. зондировать (фр. sonder) — 1. Аналізувати, досліджувати шляхом зондування — з допомогою зонда. 2. Переносно — у політиці, економіці, підприємницькій діяльності — попередньо з'ясовувати щось (можливості суб'єкта, певної ділянки, певного питання).
Eкономічна енциклопедія