зрада

ВІДСТУ́ПНИЦТВО (відмова від своїх ідеалів, принципів, політичних переконань і т. ін.), РЕНЕГА́ТСТВО, ЗРА́ДА, ЗРА́ДНИЦТВО, ЗРЕ́ЧЕННЯ, ВІДРЕ́ЧЕННЯ рідше, ВІДСТУ́ПСТВО діал. Відступництво від ідеї; Політичне ренегатство; Зрада художньої правди неминуче відбивається або на долі самого твору, або на чистоті його основної ідеї (Леся Українка); Під впливом нових явищ життя народ-творець знаходив і форми для змалювання цих явищ. Це не було зреченням традиції (М. Рильський); Чи й я маю боятися невзгодин та думати про себе? Ні! Се було б відступством від ідеї освіти (Уляна Кравченко). — Пор. 1. зра́да.

ЗРА́ДА (перехід на бік ворога), ЗРА́ДНИЦТВО, ВІРОЛО́МСТВО, ВІРОЛО́МНІСТЬ (підступне порушення обіцянки, присяги); ЗАПРО́ДАНСТВО (з корисливою метою). Зрада кримського хана докорінно змінювала становище всього козацького війська (Я. Качура); Вони вдавалися й далі до своєї політики віроломства, вогню й меча (О. Довженко); Газети нападали на Росію за те, що вона взялась допомагати Сербії, кричали про ..віроломність російського царя (В. Гжицький). — Пор. 1. відсту́пництво.

НЕВІ́РНІСТЬ (непостійність у стосунках, порушення довіри, вірності); ЗРА́ДА (порушення вірності в коханні, дружбі); АДЮ́ЛЬТЕР заст., ПЕРЕЛЮ́БСТВО заст. (подружня невірність). Страх втратити Філька був більший від болю ревнощів через його невірність (Ірина Вільде); Ти коханого, подружко, чарувала, Зрада вдарила у серце, ніби грім (Л. Забашта); (Любов:) Ви забуваєте ще другу любов поетів, наприклад, любов Данте до Беатріче.. (Милевський:) Ну, знаєте, ..у трубадурів часом трудно одрізнити блакитну квітку від адюльтера (Леся Українка); Гріх перелюбства такий великий, що його творити одному не під силу, потрібна ще жінка... (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. зрада — (відійти від своїх однодумців на сторону ворога) зрадництво, (з корисною метою) запроданство, (віри) віроломство.  Словник синонімів Полюги
2. зрада — зра́да іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. зрада — ЗРАДА – ЗРАДНИЦТВО – ЗРАДЛИВІСТЬ Зрада. Перехід на бік ворога; порушення вірності в коханні, дружбі; відмова від своїх переконань, поглядів тощо: зрада батьківщини, чорна зрада, обвинувачення в зраді. Зрадництво. Поведінка, вчинки зрадника.  Літературне слововживання
4. зрада — Віроломство, відступництво, зрадництво, запроданство, о. удар <�ніж> у спину, поцілунок Юди; (у коханні) невірність, віроломність.  Словник синонімів Караванського
5. зрада — [зрада] -дие, д. і м. -д'і  Орфоепічний словник української мови
6. зрада — -и, ж. 1》 Перехід на бік ворога; віроломство, зрадництво. 2》 Порушення вірності у коханні, дружбі. 3》 Відмовлення від своїх переконань, поглядів і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. зрада — зра́да: ◊ головна́ зра́да державна зрада (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. зрада — Бійся більше зради, як голодного вовка. Від вовка можна оборонитися, а від зрадника ні. І межи дванайцятьма апостолами найшовся один Юда. Коли між святими найшовся один грішник, то не диво, як між грішниками є грішні. Зрада від хоробрости сильнійша. Зрада може зіпсувати будь-яке добре діло.  Приповідки або українсько-народня філософія
9. зрада — И, ж., нарк. Приступ страху після введення наркотику, див. ізмєна. «Прозац» непоганий, але не при «зрадах» (І. Сова).  Словник сучасного українського сленгу
10. зрада — Зра́да, -ди, -ді; зра́ди, зрад  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. зрада — ЗРА́ДА, и, ж. 1. Перехід на бік ворога; віроломство, зрадництво. — Справді бачу, що годі нам тут жити, коли під самим моїм боком як гадюка клубиться чорна зрада (Фр.  Словник української мови в 11 томах