зстригати

ЗРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати що-небудь від чогось), ЗРІЗА́ТИ, ОБРІ́ЗУВАТИ, ОБРІЗА́ТИ, РІ́ЗАТИ розм.; СПИ́ЛЮВАТИ, СТИНА́ТИ, ОБТИНА́ТИ (різко, повністю); ЗСТРИГА́ТИ (волосся, вовну і т. ін.). — Док.: зрі́зати, обрі́зати, спили́ти, стя́ти, зітну́ти, обтя́ти, зстри́гти. Вони співають про вербу рясну.. І виноград янтарний та рум'яний Дбайливо зрізують (М. Рильський); Коса, зрізаючи соковиті стебла, виходила із трави (Григорій Тютюнник); Я сад поміщика маленьким у день за гривеник копав. З дерев обрізував там віти (В. Сосюра); Я сидів тут трохи не од півдня та все дивився на тебе, як ти під горою різала виноград (І. Нечуй-Левицький); Дорослі з піснями стинають стиглі кетяги в коновки (М. Коцюбинський); Коли б хто міг ті кучері обтяти (Леся Українка); В лип'янку мед сочить (селянин), З овечок вовницю зстригає (Л. Боровиковський).

Значення в інших словниках

1. зстригати — зстрига́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зстригати — зістригати, -аю, -аєш, недок., зстригти, зстрижу, зстрижеш, док., перех. Зрізувати ножицями або машинкою (волосся, вовну і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зстригати — ЗСТРИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗСТРИ́ГТИ, зстрижу́, зстриже́ш, док., перех. Зрізувати ножицями або машинкою (волосся, вовну і т. ін.). Розлігшись на траві, в сопілочку сурмить [чабан] І за волами наглядає; Або із стільників в лип’янку мед сочить, З овечок вовницю зстригає (Бор., Тв., 1957, 58).  Словник української мови в 11 томах