Словник синонімів української мови

зупинити

ГАЛЬМУВА́ТИ (сповільнювати або припиняти рух транспорту), ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, ЗУПИНЯ́ТИ, СПИНЯ́ТИ (до повної зупинки). — Док.: загальмува́ти, зупини́ти, спини́ти. Машиніст дивиться: зелений вогонь — значить, вільна путь, жовтий — бережися, недалечко попереду або назустріч іде поїзд, гальмуй (О. Донченко); Минувши поворот, поїзд загальмував і зупипився (О. Скляренко); Вони стріляли в машиніста на ходу, і поки не зупинився поїзд, грізно кричали з розпластаних своїх коней: — Зупиняй поїзд! (О. Довженко); Пітьма намотувалася на колеса.. — Спиняй, Миколо, я вже вертаюся (Григорій Тютюнник).

ЗУПИНЯ́ТИ (примушувати когось, щось стати, спинитися), СПИНЯ́ТИ, ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИ розм., ЗАПИНЯ́ТИ діал.; ЗАТРИ́МУВАТИ із сл. хода, біг і т. ін.; ПРИПИНЯ́ТИ, ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ (на деякий час); СТО́ПОРИТИ, ЗАСТО́ПОРЮВАТИ (машини, механізми); ТАМУВА́ТИ, ЗАТАМО́ВУВАТИ (вільний рух, плин чогось). — Док.: зупини́ти, спини́ти, зостанови́ти, запини́ти, затри́мати, припини́ти, притри́мати, приде́ржати, засто́порити, затамува́ти. Аркадій Валеріанович зупиняє на сивому пагорбі свого чистокровця (М. Стельмах); Врешті стаю. Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл (М. Коцюбинський); Йосип зостановлював її, а вона і ухом не веде (Панас Мирний); Їхали (верхівці) швидко, вчвал, вимахуючи нагайками, тільки порівнявшися з павільйоном, трохи затримали біг свій (Леся Українка); Вона бігла б, та боялась, що її припинять, догадаються, що тікає (Б. Грінченко); Той (капітан), нарешті, стопорить машину (коли машина є) чи згортає парус, коли йде під парусом, і правує до берега ближче (О. Гончар); Водій ледве встиг застопорити машину (Ю. Смолич); Нурла затамовував потік вище, одводив його до себе і давав воду свому куткові (М. Коцюбинський).

УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ) (кров), ЗУПИНИ́ТИ, ЗАТАМУВА́ТИ. — Недок.: угамо́вувати (вгамо́вувати), зупиня́ти, тамува́ти, затамо́вувати. — Дивись на хусточку мою. Узористі сліди. Бува поранять у бою, до рани приклади. Вгамує кров гарячий шовк (А. Малишко); Павло з фельдшерами й санітарами зупиняли кров, робили перші перев'язки (В. Кучер); Живемо... Звичайнісінька рана... Ага, друга. Ух, ти! Тамуй кров! Затискуй! (О. Довженко).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. зупинити — (примусити стати) спиняти, (на коротко) придержувати, (воду, кров) тамувати, затамовувати, угамовувати, (спрагу, голод) задовольняти, угашати.  Словник синонімів Полюги
  2. зупинити — зупини́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. зупинити — див. зупиняти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зупинити — Зупини́ти; -пиню́, -пи́ниш, -пи́нять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зупинити — ЗУПИНИ́ТИ див. зупиня́ти.  Словник української мови в 11 томах
  6. зупинити — Зупинити, -ся см. зупиняти, -ся.  Словник української мови Грінченка