зупинити

зупини́ти

див. зупиняти.

Значення в інших словниках

1. зупинити — (примусити стати) спиняти, (на коротко) придержувати, (воду, кров) тамувати, затамовувати, угамовувати, (спрагу, голод) задовольняти, угашати.  Словник синонімів Полюги
2. зупинити — зупини́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. зупинити — ГАЛЬМУВА́ТИ (сповільнювати або припиняти рух транспорту), ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, ЗУПИНЯ́ТИ, СПИНЯ́ТИ (до повної зупинки). — Док.: загальмува́ти, зупини́ти, спини́ти.  Словник синонімів української мови
4. зупинити — Зупини́ти; -пиню́, -пи́ниш, -пи́нять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. зупинити — ЗУПИНИ́ТИ див. зупиня́ти.  Словник української мови в 11 томах
6. зупинити — Зупинити, -ся см. зупиняти, -ся.  Словник української мови Грінченка