зупинити

зупини́ти

див. зупиняти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зупинити — (примусити стати) спиняти, (на коротко) придержувати, (воду, кров) тамувати, затамовувати, угамовувати, (спрагу, голод) задовольняти, угашати. Словник синонімів Полюги
  2. зупинити — зупини́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. зупинити — ГАЛЬМУВА́ТИ (сповільнювати або припиняти рух транспорту), ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, ЗУПИНЯ́ТИ, СПИНЯ́ТИ (до повної зупинки). — Док.: загальмува́ти, зупини́ти, спини́ти. Словник синонімів української мови
  4. зупинити — Зупини́ти; -пиню́, -пи́ниш, -пи́нять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зупинити — ЗУПИНИ́ТИ див. зупиня́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. зупинити — Зупинити, -ся см. зупиняти, -ся. Словник української мови Грінченка