зупинитися

Значення в інших словниках

1. зупинитися — зупини́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. зупинитися — (у кого) загостити до; (на чому, вибираючи) зупинити свій вибір, віддати перевагу чому, обрати що. Словник синонімів Караванського
3. зупинитися — зупиня́тися (спиня́тися) / зупини́тися (спини́тися) на півдоро́зі. Не доводити до завершення, не закінчувати розпочату справу. Певне, його (Фільчин) намір розгадано, але Філька, тепер уже не міг зупинитися на півдорозі (А. Фразеологічний словник української мови
4. зупинитися — ВСЕЛЯ́ТИСЯ (УСЕЛЯ́ТИСЯ) (займати квартиру — приміщення, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИСЯ (УЛАШТО́ВУВАТИСЯ), ЗУПИНЯ́ТИСЯ (на деякий час). — Док.: всели́тися (усели́тися), влаштува́тися (улаштува́тися), зупини́тися. Словник синонімів української мови
5. зупинитися — ЗУПИНИ́ТИСЯ див. зупиня́тися. Словник української мови в 11 томах
6. зупинитися — Зупиня́тися, -ня́юся, -єшся сов. в. зупини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Останавливаться, остановиться, удерживаться, удержаться. Такий бенкет задали, що аж до неба дим пішов та на хмарі зупинився. Рудч. Ск. II. 85. Словник української мови Грінченка