зупинитися

зупиня́тися (спиня́тися) / зупини́тися (спини́тися) на півдоро́зі. Не доводити до завершення, не закінчувати розпочату справу. Певне, його (Фільчин) намір розгадано, але Філька, тепер уже не міг зупинитися на півдорозі (А. Шиян); Ні, ви мене знаєте, Іване Семеновичу, я на півдорозі не спинюсь (Ю. Яновський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зупинитися — зупини́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зупинитися — (у кого) загостити до; (на чому, вибираючи) зупинити свій вибір, віддати перевагу чому, обрати що. Словник синонімів Караванського
  3. зупинитися — див. зупинятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зупинитися — ВСЕЛЯ́ТИСЯ (УСЕЛЯ́ТИСЯ) (займати квартиру — приміщення, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИСЯ (УЛАШТО́ВУВАТИСЯ), ЗУПИНЯ́ТИСЯ (на деякий час). — Док.: всели́тися (усели́тися), влаштува́тися (улаштува́тися), зупини́тися. Словник синонімів української мови
  5. зупинитися — ЗУПИНИ́ТИСЯ див. зупиня́тися. Словник української мови в 11 томах
  6. зупинитися — Зупиня́тися, -ня́юся, -єшся сов. в. зупини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Останавливаться, остановиться, удерживаться, удержаться. Такий бенкет задали, що аж до неба дим пішов та на хмарі зупинився. Рудч. Ск. II. 85. Словник української мови Грінченка