зціплюватися

СТИСКА́ТИСЯ (щільно з'єднуватися, зводитися докупи), СТИ́СКУВАТИСЯ, СТУЛЯ́ТИСЯ, ЗЦІ́ПЛЮВАТИСЯ, ЗАЦІ́ПЛЮВАТИСЯ (про зуби, губи); СТИНА́ТИСЯ (про зуби); БГА́ТИСЯ (про пальці, кулаки тощо). — Док.: сти́снутися, стули́тися, зці́питися, заці́питися, стя́тися, зібга́тися (зобга́тися рідше). Од пекучої туги руки Черниша стискалися в кулаки (О. Гончар); — Ех! — так зуби стиснулись, що іншим разом побоявся б, аби не розсипались (М. Трублаїні); Десь недалечко хтось потихесеньку дитину люляв — і очі стулялися (Марко Вовчок); У неї зціпилися руки над головою, а лице зарилося тісно у постіль (О. Кобилянська); Кулаки бгаються, з горлянки от-от крик зірветься, не знаю й сама, що зі мною (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. зціплюватися — зці́плюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зціплюватися — -юється і діал. зціплятися, -яється, недок., зціпитися, -иться; мн. зціпляться; док. 1》 Щільно стулятися (про зуби, уста і т. ін.). 2》 Зводитися щільно докупи; міцно стискатися (про пальці, кулаки, руки). 3》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зціплюватися — ЗЦІ́ПЛЮВАТИСЯ, юється і діал. ЗЦІПЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ЗЦІ́ПИТИСЯ, иться; мн. зці́пляться; док. 1. Щільно стулятися (про зуби, уста і т. ін.). Ми..  Словник української мови в 11 томах