Словник синонімів української мови

зчавлювати

СТИСКА́ТИ (тримаючись, беручись за що-небудь, торкаючись кого-, чого-небудь, тиснути з силою), СТИ́СКУВАТИ, ТИ́СНУТИ, ЗАТИСКА́ТИ, ЗАТИ́СКУВАТИ, ЗДА́ВЛЮВАТИ, ДАВИ́ТИ, ДУШИ́ТИ, ЗДУ́ШУВАТИ, ЗЧА́ВЛЮВАТИ, ПЕРЕТИСКА́ТИ, ПЕРЕТИ́СКУВАТИ, ПРИПЛЮ́ЩУВАТИ (тиснучи зверху або з боків, робити плоским). — Док.: сти́снути, поти́снути, зати́снути, здави́ти, здуши́ти, зчави́ти, перети́снути, приплю́снути, приплю́щити. Лукаш відстає від дядька, стискає мовчки обидві руки Мавці (Леся Українка); Іван сидить, опершись плечима в дошку, а ногами стискає дійницю (М. Коцюбинський); Мимоволі ми спинились і затиснули в руках зброю (Ю. Збанацький); Одно місце здавалося йому найбільш підозрілим, і він навіть устав та підійшов туди, здавивши бартку в руці (Г. Хоткевич); Вона двічі подала Бичковському руку на прощання і, буцімто жартуючи, дуже міцно здушила його за руку (І. Нечуй-Левицький); Презирливо глянув Мар'ян на полісовщика і так зчавив йому роздуті в суставах пальці, що вони аж хруснули (М. Стельмах); Перетиснути артерію, щоб зупинити кров.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. зчавлювати — зча́влювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. зчавлювати — -юю, -юєш, недок., зчавити, зчавлю, зчавиш; мн. зчавлять; док., перех. Міцно стискати, здавлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зчавлювати — ЗЧА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗЧАВИ́ТИ, зчавлю́, зча́виш; мн. зча́влять; док., перех. Міцно стискати, здавлювати. Геркулес, піднявши здорову довбню, замірявся на страшного лева, котрого зчавив рукою за горло (Н.-Лев., III, 1956, 39); *Образно.  Словник української мови в 11 томах