Великий тлумачний словник сучасної мови

зчавлювати

зча́влювати

-юю, -юєш, недок., зчавити, зчавлю, зчавиш; мн. зчавлять; док., перех.

Міцно стискати, здавлювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зчавлювати — зча́влювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. зчавлювати — СТИСКА́ТИ (тримаючись, беручись за що-небудь, торкаючись кого-, чого-небудь, тиснути з силою), СТИ́СКУВАТИ, ТИ́СНУТИ, ЗАТИСКА́ТИ, ЗАТИ́СКУВАТИ, ЗДА́ВЛЮВАТИ, ДАВИ́ТИ, ДУШИ́ТИ, ЗДУ́ШУВАТИ, ЗЧА́ВЛЮВАТИ, ПЕРЕТИСКА́ТИ, ПЕРЕТИ́СКУВАТИ...  Словник синонімів української мови
  3. зчавлювати — ЗЧА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗЧАВИ́ТИ, зчавлю́, зча́виш; мн. зча́влять; док., перех. Міцно стискати, здавлювати. Геркулес, піднявши здорову довбню, замірявся на страшного лева, котрого зчавив рукою за горло (Н.-Лев., III, 1956, 39); *Образно.  Словник української мови в 11 томах