камбій —
ка́мбій іменник чоловічого роду тканина голонасінних та двосім'ядольних рослин, що міститься між лубом і деревиною
Орфографічний словник української мови
камбій —
-ю, ч. 1》 Тканина голонасінних і двосім'ядольних рослин, що міститься між лубом і деревиною; зумовлює ріст осьових органів рослини (стебла, кореня) в товщину. 2》 Сукупність малодиференційованих клітин у складі будь-якої тканини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
камбій —
ка́мбій (від лат. cambium – обмін зміна) вторинна твірна тканина в коренях і стеблах переважно голонасінних і дводольних рослин.
Словник іншомовних слів Мельничука
камбій —
Тонкий шар твірних клітин стебла і коренів голонасінних і двосім'ядольних рослин; утворює приріст деревини (досередини) і лубу (назовні).
Універсальний словник-енциклопедія
камбій —
КА́МБІЙ, ю, ч. Тканина голонасінних та двосім’ядольних рослин, що міститься між лубом і деревиною; зумовлює ріст осьових органів рослини (стебла, кореня) в товщину. Щороку навколо всього стовбура дерева нарощується шар нової тканини.
Словник української мови в 11 томах