капарство —
КАПА́РСТВО, а, с., розм., рідко. 1. зневажл. Погана праця; партацтво. [Завадський:] Роботою не всі догодили. Одним словом, капарство вийшло (Фр., IX, 1952, 374). 2. Злиденне, нужденне життя; злидні.
Словник української мови в 11 томах
капарство —
Капарство, -ва с. 1) Жалкая жизнь. 2) Плохая работа. Желех.
Словник української мови Грінченка