капарство
КАПА́РСТВО, а, с., розм., рідко.
1. зневажл. Погана праця; партацтво.
[Завадський:] Роботою не всі догодили. Одним словом, капарство вийшло (Фр., IX, 1952, 374).
2. Злиденне, нужденне життя; злидні.
Словник української мови (СУМ-11)КАПА́РСТВО, а, с., розм., рідко.
1. зневажл. Погана праця; партацтво.
[Завадський:] Роботою не всі догодили. Одним словом, капарство вийшло (Фр., IX, 1952, 374).
2. Злиденне, нужденне життя; злидні.
Словник української мови (СУМ-11)